У цім
шматочку хліба житнім
Є щось цілюще
від землі,
Якась високість
в нім блакитна
І зачарованість
полів,
Спів невгамовних
перепілок,
І гаю пахощі
нічні,
І світанковий спів сопілок
Й веселки промені
ясні.
Якась симфонія
велична,
І сила
повна й молода…
Для нас у хлібі все те звичне
І все
буденним вигляда.
Але в
духмяній першій скибі
Є хміль міцніший
од вина
І стільки рідного
у хлібі,
Що більш
ріднішого нема.