Моїм односельчанам.

А  ми, Клебаняни, такі!
Такі, як ми всі українці.
Веселі , співочі й дзвінкі
В подільській гартовані криці.

Нам Сільниця силу дала
З дитинства купала в водиці.
Ми вийшли з одного села,
Згуртовані й повнії міці.

І хто з Закаміння пішов,
З Мадюдівки  "вийшов у люди",
Зі Шляху дорогу знайшов...
нас в різних куточках є всюди.

А хто залишився в селі,
І землю родючу плекає:
Низький Вам уклін до землі!
І втома хай Вас обминає!

А ми Клебаняни, такі!
Й багато таких в Україні!
Веселі, співочі й дзвінкі,
 І в єдності ми єдині.

Путину

Галина Галагдіна поширила допис. 17 травня 2018 р. 17:34

ПУТИНУ Зачем тебе моя страна? Несешь ей боль, разруху сеешь. Веками плакала она. Ну как ты смеешь, как ты смеешь. И в политической игре Ты сожаления не знаешь. Живешь в хоромах, не в избе. И боль других не понимаешь. Моя страна тебе зачем? Что попрошайкой обзываешь. И говоришь ты гордо всем, Что ты ей счастье обещаешь. Я помню, как в очередях Стояла, чтоб купить кусочек мыла… Без них не помню я и дня… Я не хочу так жить, как жила. Мне не забыть, пока жива, Пустые полки в магазинах. В то время, лишь Москва жила, И разъезжала в лимузинах. Как моя мама с ранних лет С отцом работали в колхозе… И не всегда имели хлеб Хоть изо дня в день греблись в навозе. Я не хочу так больше жить, Что б лишь жила твоя Россия, В стране «закрытой» волком выть… Ты кат, фашист, а не Мессия. А ты спросил моих детей – Как жить теперь хотят они? А ты спросил в моих людей, Какими видят свои дни? Ну что тебе до наших слез, Ну что тебе до людской боли, Ну что тебе до чужих грез И до желанья – жить на воле. А не в пустой твоей стране, Где ты и Царь и Бог. Оставь мой выбор сделать мне: Творить пролог, не эпилог. Зачем тебе моя страна? Трофей под водочку и щи? От слез скукожилась она… Ты уж за правду не взыщи. Пришел с мечем, посеял зло И смерть стучится в наши двери. Как жаль, что нам не повезло, Что русский брат стал оборотнем-зверем.

Христос Воскрес!!

Христос Воскрес!!
Воскресне й Україна!!!
Підійметься з руїн
І згине ворог ненависний,
Живим прийде додому син.

Ми всі повернемось додому
І заколоситься земля.
Яку, не віддамо нікому,
Заквітнуть ріки і поля.

І буде мир, і буде Мати.
Прийде до влади чоловік,
Який зуміє Дати, а не взяти..
І буде довгий його вік.

І буде син, І буде Мати.
І буде все, як ми бажаєм.
І будем жити і кохати..
Ми все для цього маєм.

І серце маємо гаряче,
І маєм руки працьовиті,
І маєм вільний дух козачий,
Що згартувавсь в життєвій криці.

Ми маєм все, щоб вільно жити
І Бог нам дасть на ЩАСТЯ,
За віру жити і творити...
Ми маєм все і ще додасться!

Христос Воскрес!!!
Вітаю всіх , що тут не вдома.
Христос Воскрес!!!
Хай не торкається вас втома.

Хай будуть родичі щасливі!
І хай вас руки не болять...
Мої Українці, любі й милі,
Так всіх вас хочеться обнять.