Чому

Чому трапляються розлуки,

Що крають серце на шматки,

Коли стають холодні руки

І різними стають думки?

                Чому стають чужими двоє,

                Що були поруч і кохали,

                Що поєднали серце своє

                І щастя для обох чекали?

Чому стає колюча мова,

Уста ненавистю палають.

І досить погляду, не слова,

І сльози очі заливають.

                Чому так важко зрозуміти:

                Було усе. Закінчилось. Немає.

                Було б на краще — не зустрітись.

                Так біль голосить, серце крає.

Чому? Навіщо і коли.

Забракло слів і розуміння.

Коли трагічної пори

В серця вселилось божевілля?

                Чому? Я змучилась прощати

                І правду відділяти від брехні.

                Чекати , все життя, чекати,

                Коли прийдуть щасливі дні...