А нам би з тобою
радіти,
Що виросли наші
діти,
Що ти є у мене, а
я --у тебе.
Та тільки нічого
тобі не треба.
Не треба чеснот,
домашнього ладу,
Бо додаєш ти до
зради зраду.
Нащо тобі очі , що
в сумі никнуть,
Коли зовсім інші
до тебе липнуть.
Нащо тобі руки,що
ласку дарують,
Коли зовсім інші
тебе хвилюють.
Мені обіч тебе
так важко жити,
На сміх і горе
тебе любити,
Тебе любити, тебе
кохати
І лиш прощати… і
лиш прощати…
Немає коментарів:
Дописати коментар