Кличе ніч в
золотаву пітьму,
Зачепився он
місяць за грушу.
Я сьогодні тобі
одному
Виллю правдою
душу.
Промінь місяця
впав на лице
І ласкавить тебе той промінчик.
Я не можу й не
хочу про це
Та не можу про
інше.
Місяцю місяцю –
дивне дитя,
Поцілунки ночей
голубиних.
Ну чому? Покарало
життя
Бути разом людей – нелюбимих.
Немає коментарів:
Дописати коментар