Я все знесу , і
горе, і розлуки,
Пройду крізь всі
життєві муки…
Лише б твої
зрадливі руки
Мене ще раз до
серця пригорнули.
Забуду все закину й не згадаю.
Й будемо жити, як жили донині.
Бог нам усі гріхи
прощає,
То що ж лишається
людині?
Немає коментарів:
Дописати коментар