неділя, 17 лютого 2013 р.

Роздуми


Я з радістю стрічаю днину
Хоч часто з болю ломить спину,
І не осуджую,  і не караю,
А з розумінням все прощаю.

Не падаю я, перечіпаюсь…
І дуже часто помиляюсь.
Караюсь, мучуся і  каюсь,
Та за брехнею не ховаюсь.

І щоб не плакати – сміюся,
Комусь банальною здаюся.
Життя  таким, як є сприймаю.
Чудес я більше не чекаю.

І лиш єдине ще болить—
Вкусити  кожний норовить.

Немає коментарів:

Дописати коментар