І рану серця, й біль душі,
Зірковий
овнівський неспокій...
І сила вся -- у
простоті,
А не в поезії
високій.
Жіночій біль і
віра в щастя,
Жадоба жити і
кохати…
Все тут, в моїх
віршах...
Цього не можу
приховати.
Хай лихословлять
завидющі
І точать зуби
простаки.
Та хай їм грець!
А я живу, як хочу
жити!
Їм зрозуміти
невтямки.
Немає коментарів:
Дописати коментар