Ностальгія

Я хочу додому до мами,

До рідного свого села.

Дитячих стежок, де ногами

Я вперше в дорогу пішла.

                Вклонитися хочу могилам,

                Припасти до неньки – землі.

                Хай де мене доля носила:

                Та серце й душа  у селі.

Заглянути  в вікна до школи

Де були найкращі роки,

Що їх не забути ніколи,

Всі згадують їх залюбки.

                Згадати я хочу багато,

                Стежками пройтись на зорі,

                Де вчилася жити й кохати

                І слухати спів солов’їв.

Де перші цілунки і сльози.

Де вперше пізнала любов —

Де плачуть в ріку верболози --

Я бачити хочу їх знов.

                Це стан у душі – ностальгія

                Все було, пройшло і нема…

                Залишились згадки… й надія:

                Не випито чашу до дна…