Вітер

Вітер  гіллям колише, колише,

І тихенько шепоче листкам:

"Вас ніколи не кину й не лишу

І нікому я вас не віддам".

А сьогодні  траву обіймає

І нашіптує ніжно квіткам:

"Я кохаю вас, любі, кохаю

І нікому я вас не віддам."

Вчора він до ріки залицявся

І на хвилях її вигравав.

Він у вірності їй присягався

Обіцянки і клятви давав.

Завтра буде він хмари кохати,

У нестямі ридати дощем,

І на груди землі припадати

Із закоханим юним лицем.

Ну, що хочете з нього, він-- вітер,

Крутить, вертить і далі летить

Щоби нове кохання зустріти,

Щоб, як завжди, навічно любить.

А тебе чого вітром ще носить

Що шукаєш ти ціле життя?

Зупинися й оглянься, мбо досить

Як той вітер літать без пуття.