Чому все так в
житті зі мною:
Щось мрію, щось
шукаю -- не знайду.
Усе проходить
стороною
І як в тумані я
бреду.
Обмани, зради і розчарування…
Нема початку їм й кінця.
Лиш перший раз було кохання,
Все інше -- так, щось без лиця.
Від гіркоти душа німіє
І серце б’ється,
бо жива.
Не вірю я, нема
надії —
Усе -- обман, пусті
слова.
Боюсь спіткнутись, зупинитись,
Комусь завдати гіркоти
Від відчаю, щоб не напитись,
Не вити щоб від пустоти.
Так почуваюсь
одиноко,
Сміюся й плачу
водночас.
Черствію я. І рік
за роком
Вже до кінця
доходить час.
Немає коментарів:
Дописати коментар