Осінь

Вже осінь настала, осінь.

Вітер листям мете віражі.

А я ще шукаю й досі

Притулку в чужій душі.

І в цю соромливу пору

Барвами хвалиться віть,

Чи ж скоро мені, чи ж скоро

Ім’я твоє відболить.

Уже холодніє небо,

Сивінь падає в траву.

Вже осінь, а я без тебе

Загублено так  живу.