Себе ми любимо в
стражданнях.
Жаліємось і
плачем водночас.
Черговий раз було
кохання
Й пішло від нас в
черговий раз.
Та я не плачу. Я
сміюся.
Бо вірю я -- ще не
пора.
І я ніколи не
здаюся,
Сильніша стала, ніж була.
Від помилок стаю, як криця.
Життя люблю — це
головне.
І щастя Божая
десниця
Мене в житті не
обмине.
І хай, що буде -- сльози й сміх.
В житті іду я
напрямки
На здивування й
заздрість всіх.
І не беруть мене
роки.
Немає коментарів:
Дописати коментар