***

Світ  незвичайний і не простий,

В нім більше Пекла, а ніж Раю.

Так хочеться вперед пройти

По тій стежині, що я маю.

На ній себе не загублю

Там мої мрії зацвітуть

Я кожну мить – благословлю!

Аби лиш буть, аби лиш буть.

І хай згорять старі мости,

Доріг назад не повертати.

Бо є на світі – тільки ти

І жадоба -- тебе кохати.

І більшого не хочу від життя

Нещирого, чужого, ні,  не треба.

Моя Любов — моє дитя,

Так довго й слізно прошене у неба.