О Боже, скільки
виплакано сліз
І скільки смутку
та розпуки!
Який би нарід ще
так зміг —
Терпіть за гроші
такі муки.
Чом не потрібні
ми собі
На тій землі, що
так багата,
А гинем, плачемо
в журбі,
Самі шукаєм собі
ката.
Терпіть
приниження й насміх,
«Сеньйором» хама величати.
Який би нарід ще
так зміг --
Всміхатись
лагідно й мовчати?
Немає коментарів:
Дописати коментар